Корисні властивості борщу

село Борщів Трубіж

 

Без борщу важко уявити українську кухню, адже це її традиційне блюдо. Воно дуже ситне і смачне, про нього багато чули. Давайте розберемося, чим корисний борщ і чому його так люблять?

Український борщ, приготовлений за традиційним рецептом, є ідеально збалансованим стравою. Співвідношення в ньому білків, жирів і вуглеводів – носіїв енергії, необхідної для нормальної роботи всього організму, а також мінералів, вітамінів і ферментів таким, що кращого й бажати не треба. Показник оптимального співвідношення поживних речовин не підходить лише прихильникам роздільного харчування і вегетаріанцям, якщо мова йде про борщ на 🍖 м’ясному бульйоні. Для інших людей страва являє собою зразок гармонії продуктів в одній тарілці. Коли в страві все збалансовано, то, наприклад, жири (рослинні або тваринні) дають м’який жовчогінний ефект, що корисно для печінки. Виходячи з цього, і вся травна система починає працювати, як годинник.

Справжній український м’ясний борщ з 🥓 салом (смакота, аж слинка покотилася) – є вражаючим по силі 🤸‍♂ енергетиком, який гарантує бадьорість і високий рівень 🏋‍♀ працездатності. Він живить, дає відчуття ситості надовго, підвищує ефективність обмінних процесів. 🍠 🍅 🌱 Овочі і приправи постачають організму макро- і мікроелементи, органічні кислоти, клітковину, 💊 вітаміни A, C, K і групи В.

Суміш овочів, які йдуть на приготування цього традиційного українського борщу, не випадково називають «чудовою сімкою». 🍠 Буряк, 🥔 картопля, капуста, цибуля, 🥕 морква, 🍅 помідори, 🌿 зелень (іноді часник) – всі разом вони відмінно доповнюють один одного і утворюють ту саму 🧘‍♀ «чудову сімку», яка у відвареному вигляді виступає в якості чудового сорбенту, «щітки». За рахунок присутньої в цих овочах клітковини – досить грубій їх частини, яка практично не перетравлюється шлунком і виводить продукти розпаду і гниття, які накопичилися в організмі.

💝 Смачного!

 

Історія борщу

Борщ варять у кожній українській родині. Але не всюди знають походження назви цієї страви. Між тим, історія 🍲 борщу дуже давня. Історики вважають, що у приготуванні перших страв наші далекі прабабусі виявляли дивовижну винахідливість. Перша рідка їжа називалась «волок». Це і був прототип борщу. Що тільки не кипіло в горщиках господинь-чепурух, які намагались задовольнити смаки великої родини. Доводилось кидати у вариво все, що росло на городі, ще й додавати дике зілля. У стародавній пісній українській кухні є страви з 🍠 буряків, 🌶 перцю, цибулі. Усе це було стягнене докупи в посудині, тому й сама страва називалась «волоком».

Походження слова «борщ» ученими до кінця не з’ясовано. Одні пов’язують його із праслов’янським словом «брашно» на позначення їжі взагалі, інші виводять назву від слова «борсть» – зелень, 🌱паростки. Є також думка, що слово “борщ” походить від старослов’янського “б’рщь” (буряк). Але не дивлячись на відсутність єдиної точки зору щодо походження борщу, ця страва займала та продовжує займати провідне місце у традиційному національному харчуванні українців.

Цю традиційну українську страву їли бодай не щодня та подавали і на вечорницях і на весіллі. Добре приготовлений у печі борщ не приїдався, а другого дня був навіть смачнішим ніж першого. Перш ніж подати на стіл- господиня “затирала” борщ, тобто розтовкувала у ковганці внутрішній жир з сіллю та часником.

На Поліссі борщ здавна вважався символом сім’ї. Адже усі інгредієнти, мліючи у глиняному горщику, передають свої смаки одне одному, і стають ніби одним цілим. Віддаючи – збагачуємось, чи не це філософія справжньої міцної родини?

Першими закислювачами для борщу слугували сироватка, кисле молоко, кисла капуста, ягоди або незрілі 🍏 яблука. Томатна ж заправка з’явилася в українському борщі лише в кінці XIX – на початку XX столітті, коли в Україні остаточно прижилися 🍅помідори.

Пізніше борщ готували на буряковому квасі: його розбавляли водою, суміш заливали в глиняний горщик або чавунець і доводили до кипіння. В окріп клали нарізаний буряк, капусту, 🥕 моркву і інші овочі, і ставили горщик у піч. Зварений борщ солили і заправляли.

У гарній хаті борщ подавали гарячим, та таким, щоб з нього ще 💨пара йшла. Українці вірили що то не просто пара, а духи предків, що відійшли у світ інший, а нині завітали щоб допомагати нам. Подати гостю борщ без пари, або й зовсім холодним – вважалося за неповагу.

У Західній Європі страви, подібної до борщу, немає, як немає нічого схожого у чехів і жителів Балкан. Антропологи відокремлюють так званий «борщовий пояс» від Польщі до Волги. Своєю національною стравою борщ вважають у Молдові, Польщі, Білорусі, Литві й Росії.

Але тільки в Україні протягом віків сформувався справжній культ борщу і кожен край пишається місцевими особливостями приготування, кожна сімʼя має свій улюблений рецепт, кожна господиня зберігає особистий секрет готування і кожен борщ відрізняється власним неповторним смаком. Українці переконані, що «свій борщ несолоний ліпший, як чужа юшка».
А який борщ ви полюбляєте?

 

Тарас Шевченко – геній і пророк українського народу

У березні 2019 року вся світова громадськість відзначає 205-річчя від дня народження геніального поета України – Тараса Григоровича Шевченка.

Поезія Кобзаря змусила світ не лише почути красу української народної пісні, але й пройнятись повагою до справжнього українського літературного слова та жанру.

Наш славетний край, зокрема наша річка Трубіж надихнули великого Кобзаря на написання повісті “Княгиня”. У цьому творі двічі згадується наша легендарна річка, яку і ті часи називали Трубайло.

Тарас Григорович Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. З чого черпають сили й надії. У глибини майбутнього посилав він свої непорушні заповіти синам свого народу, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть,
Любіть її… во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

 

Трубіж село Борщів

Працевлаштування у селі. Як працювати дистанційно. Фріланс.

Проблема сучасних сіл, це відсутність гідного працевлаштування. Людям доводиться шукати роботу в містах і витрачати по 3-4 години в день на транспорт. Є чудовий вихід, як заробляти більше і не виїжджати з села. Працювати вдома дистанційно через інтернет-фріланс.

село Борщів

Фрілансери

Це просто тенденція сучасного суспільства, яка стає повсякденною. Величезне число українців працює дистанційно і в цьому немає нічого надприродного. Адже по суті в більшості професій немає ніякої необхідності приходити з дому на роботу і робити вигляд, що ви старанно працюєте. Це минуле століття, дивні звички суспільства не замислюватися про свої дії, а виконувати їх механічно.

Пора їх відкинути і почати працювати по-справжньому, стати усвідомленим. І для цього не обов’язково купувати книги і платити за семінари, які розповідають про те «як заробити в інтернеті» – пора відкрити очі і побачити для себе цей самий інтернет, в якому все вже написано і розказано (хоча б прочитати цю безкоштовну сторінку). Інтернет – це не ютуб і Google – це величезна бібліотека, в якій досить легко орієнтуватися – варто просто почати, не боятися натискати на кнопки клавіатури і брати відповідальність за своє життя на себе.

Плюси дистанційної роботи: свобода від графіка і у виборі місця проживання. Вся відповідальність лежить тільки на вас. Ви можете підвищувати свою зарплату до нескінченності.

Популярні дистанційні професії, про які не знають вже тільки самі ледачі: Програміст, дизайнер (будь-який), художник, сеошник (розкрутка сайтів), продавець (інтернет-магазини), письменник (тексти на замовлення), редактор, перекладач (переклади на замовлення) , рекламіст, піарник, менеджер, юрист, smm.

Але це занадто просто. Подивимося що може бути далі:
– журналіст, фотожурналіст (нормальні видання, особливо англомовні вже давно перейшли на фрілансерів),
– відео-монтажер
– музикант (композитор)
– фотограф
– викладач (чого завгодно – репетитор через скайп)
– бухгалтер (ця професія давно вийшла на аутсорсинг – дистанційний найм)
– юрист
– виробник хенд-мейд одягу, прикрас та ін.
– адміністратор (сайту та ін.)
– менеджер, керівник проектів та ін.

І, звичайно, можна розробляти власні проекти, виробляти свою продукцію і продавати її через інтернет (через свій сайт або місцеві форуми та інтернет-барахолки як olx.ua наприклад). Списки актуальних дистанційних професій можна дивитися прямо на біржах фрілансерів.

Біржі фрілансерів – це сайти, де реєструються фрілансери і замовники. Фрілансери розміщують своє портфоліо і шукають відповідні замовлення, які розміщують замовники. Посилання на фріланс-біржі я даю нижче.

А тепер найголовніше: ці списки можливих професій – насправді вони вам взагалі не потрібні. Ваша нова професія повинна бути цікавою вам. Не погоджуйтеся на менше, інакше вийде, що ви міняєте шило на мило.

Крок 1. Перестати дивитися телевізор

Для саморозвитку у нас є youtube, гугл, книги і спілкування з однодумцями.

Крок 2. Знайти свою улюблену справу

Наприклад, скласти свій список: того, що ви дійсно любите робити. Людина, яка займається улюбленою справою, приречена на успіх в будь-якому випадку. Адже тоді вона вкладає в справу всю свою енергію і натхнення. І навіть якщо вона не зможе заробити на цьому, то вона же все життя буде займатися улюбленою справою). Якщо у виборі професії виходити з того, в чому успішні інші, то це явний програш – адже це вкотре не усвідомлений крок. А нам потрібна тільки усвідомленість.

До речі, перед тим як складати всі ці списки ваших улюблених професій, подумайте: чи дійсно з вашої сьогоднішньої спеціальністю потрібно перебувати там де ви знаходитесь? Може бути це просто звичка ходити на роботу, але робити її можна в будь-якому місці?

Іноді важливий критерій того, що це справа дійсно «ваше»: коли ви бачите як це роблять інші (або намагаєтеся робити самі вперше), то внутрішньо відчуваєте, що потенційно можете робити це краще за всіх.

Крок 3. Освіта і професійне зростання.

Навіть якщо у вашій улюбленій справі ви нічого абсолютно не розумієте, але відчуваєте, що можете робити це краще за інших – це вже круто. Будь-якої професії треба вчитися і це ніколи не пізно. Ви можете витратити пару років вашого життя на активне навчання, яке вже саме по собі буде приносити вам задоволення, а після цього назавжди стати вільною від рутини людиною. Починайте прямо зараз! Різні курси або безкоштовні відео-уроки можна шукати в інтернеті (або в найближчому місті).

Так само для навчання ДУЖЕ корисно знайомитися з людьми, які займаються цією ж справою і спілкуватися з ними.

Для фрілансерів відпочинок – це коли ти нарешті можеш посидіти вдома і гарненько попрацювати.

Крок 4. Початок роботи

Отже, ви визначили для себе бажану і улюблену діяльність і почали освоювати її (або вже освоїли). Залишилося найголовніше: почати працювати (і не зупинятися) і попутно з цим створювати і розвивати своє портфоліо, свій стиль і власний образ. Тому що тепер ви не будете ходити в офіс на співбесіди, і інші можуть побачити який ви крутий фахівець тільки через інтернет.

Для максимального ефекту потрібно якісно показати свої переваги: на своїй персональній сторінці Facebook, реєструватися на фріланс-біржах, форумах, зробити власний сайт і т.п.

Щоб прямо зараз почати працювати за обраною спеціальністю, потрібно провести невелике, але клопітке дослідження на тему «Як працювати з моєї спеціальності в інтернеті».
Наприклад, ви знаєте одну або кілька мов. Тепер вам потрібно просто відкрити пошукову систему – Гугл наприклад – і ввести в пошук фразу: «Як почати працювати перекладачем віддалено». Або ви фотограф: «Як продавати свої фото в інтернеті». Або художник: «Як працювати художником віддалено» і т.д. В інтернеті вже повно інформації з докладно описаними інструкціями, або готовими вакансіями з вашої улюбленої спеціальності.

Не поспішайте – збирайте інформацію ретельно і не зупиняйтеся на вивченому, знайомтеся з тими, хто вже працювати по вашій спеціальності дистанційно. Саме це дослідження і нові знайомства зв’яжуть вас з вашою роботою.

Якщо ви хочете працювати дистанційно, це означає ви стаєте повністю самостійним вже зараз. Дієте самі… І самі знаходите свої рішення в будь-яких ситуаціях. А тепер підводний камінь дистанційної роботи, точніше переходу на неї: ви навряд чи зможете отримувати повноцінну прибуток перші пару місяців. Але все що потрібно, щоб почати отримувати її – ваша наполегливість, постійне підвищення кваліфікації (Гугл в допомогу), самодисципліна і впевненість навіть при тимчасових невдачах. Якщо вибрана справа вам подобається, то впевненість буде.

Ті хто працює віддалено як правило мають ненормований робочий день, можуть працювати без вихідних, з перервою на 7-годинний сон та їжу. Таке часто буває – адже ми так захоплені роботою, яка нас абсолютно не обтяжує, що можемо забувати про все інше.

Фріланс – це зовсім не релакс. Це максимальна самовіддача – як в роботі, так і у відпочинку.

Де і як шукати дистанційну роботу? На біржі фрілансерів.

Цей пункт дуже корисний, якщо ви вже визначилися з діяльністю, і вона відноситься до сфери послуг. Існують спеціальні сайти-біржі для фрілансерів і роботодавців. Україномовні, російськомовні та англомовні. Для програмістів, дизайнерів і перекладачів, наприклад, набагато прибутковіше буде шукати роботодавців відразу на англомовній біржі – працювати там можливо складніше, але набагато прибутковіше. До того ж це ваша незалежність від курсу гривні.

На фріланс-біржах фрілансери спочатку можуть знаходити дрібні замовлення (наприклад: намалювати кошеня, або написати рекламний текст про кондиціонери, або зробити простий сайт та ін.).

Важливо з самого початку поступово (працюючи і через фріланс-біржі і в інших місцях) накопичувати собі портфоліо (список зроблених робіт) і відгуки від роботодавців – складати в папочку, публікувати на своїх сторінках фріланс-бірж тексти (якщо ви копірайтер або перекладач), it-проекти (якщо ви програміст), малюнки (якщо художник) і тп.

Згодом, працюючи через фріланс-біржі, фрілансери зазвичай знаходять собі одного або декількох постійних замовників. До цього часу вже вийшовши на хороший рівень зарплати і стабільності.

На всіх фріланс-біржах є свої форуми, де народ ділиться секретами успішної роботи саме через цю біржу. Обов’язково вивчайте їх і спілкуйтеся на цих форумах з колегами.

Англомовні фріланс-біржі для різних спеціальностей.

Якщо ви знаєте англійську, то зможете почати відразу з high level, вітаю. Англомовні фріланс-біржі набагато крутіше українських і справа тут не тільки в доларової зарплати. Тут потрібні програмісти, перекладачі і всі інші. Це нормальний світовий рівень фрілансу. Халяви тут немає, працювати потрібно в повну силу, але зарплата в доларах.

www.upwork.com – сайт №1 серед англомовних фріланс-бірж. Його одного може бути досить для повноцінної роботи.
freelancer.com

Україно та російськомовні фріланс-біржі:

== Універсальні найбільші біржі для фрілансерів різних професій:

www.weblancer.net – Велика біржа фрілансерів.
freelancehunt.com – Велика біржа фрілансерів.
Kabanchik.com.ua – популярна українська біржа мікропослуг. Завдання з інформаційних технологій, ремонту, будівництва, дрібних побутових послуг.

*До прикладу для копірайтерів:

https://kiev.kabanchik.ua/category/kopirayting
https://www.weblancer.net/jobs/kopirajting-48/

Для web дизайну
https://www.weblancer.net/jobs/veb-dizajn-i-interfejsy-1/

і т.п.

*Про kabanchik.ua
Онлайн-сервіс замовлення послуг “Кабанчик” працює в Україні з 2012 року. Ідея сервісу – допомогти людям, які потребують допомоги фахівців, знайти надійних перевірених виконавців. Ну а тим, хто хоче заробити, надаючи свої послуги, – дати потрібну кількість замовлень.
Тут можна знайти домашнього майстра в Києві і інших містах Київської області, дати завдання на написання текстів, IT-фріланс, послуги няні, клінінговий сервіс, будівельні роботи … “Кабанчик” перевіряє виконавців – їх паспортні дані, номер телефону; за доступ до контактних даних замовника стягується фіксована плата – від 2 до 27 грн. При виникненні спірних або конфліктних ситуацій сервіс бере на себе функції арбітра.

По суті, на “кабанчик” може знайти роботу хто завгодно, було б бажання працювати і заробляти. І для багатьох цей сервіс перетворився із засобу підробити в основне джерело доходу.

Якщо ви хочете продавати ваші вироби, дерев’яні сувеніри, гриби, сири, картини та ін. – розміщуйте на біржі оголошень Olx.ua. Також там можна розмістити перелік ваших сервісів для разових замовлень.

Відкрити свою електрозаправку для електромобілей, яка набувають в Україні все більшої популярності, за 800$

Будь-який хазяїн житла у Борщеві може поставити невеличку електрозаправку, що вмонтована в його паркан. Вартість такої заправки 800$. Така заправка автоматично додається в базу даних усіх електрозаправок і якщо авто їде з Харкова до Києва, або з Києва до Полтави та водій шукає у додатку найближчу електрозаправку то обов’язково знайде вас, навіть якщо ви знаходитесь у 100 метрах від траси або ж навіть у кінці села.
Підїхавши, водій активує покупку у програмному забезпеченні в телефоні, і ваша електро заправка автоматично йому дасть зарядиться на куплений обсяг електрики. Ви можете сидіти вдома навіть не виходити до нього або взагалі не бути вдома. Всі гроші надходять вам на рахунок – автоматично. Враховуючи розташування Борщеву на стратегічній трасі Київ-Харків, для селянина це може стати непоганим бізнесом.

Корисні статті про електрозаправку :
https://electromobiler.com/elektrozapravki-i-elektromobili…/
https://biz.nv.ua/…/v-ukraine-nabiraet-oboroty-biznes-elekt…
Де купити:
https://toka.energy/shop/commercial/
https://www.autoenterprise.com.ua/dlya-partnerov/
https://www.autoenterprise.com.ua/zapravki_autoenterprise/

 

~~~ Корисні посилання

Безкоштовне онлайн навчання розробці сайтів і HTML
https://htmlacademy.ru/courses/basic-html
https://www.codecademy.com/catalog/language/html-css (анг)

Платне дистанційне навчання PHP, JvaScript, Frontend
https://php-academy.kiev.ua/uk/

Комп’ютерна графіка, Photoshop (безкоштовно)
https://www.youtube.com/watch?v=wAkORjBYpjU
https://www.youtube.com/watch?v=R3ZVmk5X3XQ
https://www.youtube.com/watch?v=KXOMHopxIl4
https://www.youtube.com/user/photoshopfirst
https://www.youtube.com/watch?v=XsbM6aKBurk
(Краще звичайно знайти дистанційного репетитора і вчитися дистанційно через Скайп, нижче перелік каталогів репетиторів)

Репетитори. Влаштуватися дистанційним репетитором або знайти репетитора
http://kiev.repetitors.info
https://buki.com.ua/ru/
https://preply.com/ua/
http://repetitory.com.ua
http://repetitor.org.ua

Ідеї та схеми для “Зроби сам”

Будівництво
https://sdelaysam-svoimirukami.ru/stroitelstvo-i-remont/
http://sdelai-sam.pp.ua

Краса та здоров’я
https://sdelaysam-svoimirukami.ru/krasota-i-zdorove/

Сад та город
https://sdelaysam-svoimirukami.ru/sad-i-ogorod/

Подарунки
https://sdelaysam-svoimirukami.ru/podarki/
https://sdelay.tv/cat/suveniry-i-podarki

Меблі своїми руками
https://sdelay.tv/cat/mebel-svoimi-rukami
http://nevsedoma.com.ua/index.php?do=cat&category=sdelajj

Найкрутіший ресурс в світі з теми “Зроби сам”, але англійською
http://www.instructables.com

У пошуку вводите стіл (table), http://www.instructables.com/howto/table/
або намисто http://www.instructables.com/howto/necklace/,
фанера – plywood http://www.instructables.com/howto/?sort=none&q=plywood
Будь-які сувеніри можливо продавати через OLX.ua

Портали з пошуку роботи (і дистанційної)
rabota.ua
work.ua

Корисні публікації:
https://ubr.ua/…/rabota-v-ukraine-nazvany-top-5-frilans-vak…
https://evo.business/frilans-i-rabota-na-sebya-biznes-na-k…/
https://korrespondent.net/…/3624409-pryhlashaem-na-khutor-k…
http://lifeha.ru/…/udalennaya-rabota-repetitor-po-skajpu.ht…

Постскриптум
Якщо у вас немає інтернету, і він дорогий для вас. Спробуйте з ноутбуком попрацювати в ресторані “Водограй”, купивши там кави. Але зручніше було б, звичайно, якби була недалеко для борщівців кав’ярня з безкоштовним вайфай.

 

Дивись також:

Розвиток села … коворкінг

Бій на Трубежі у лютому 1919 року

Бій на Трубежі у лютому 1919 року

6 лютого вже стало традицією вшановувати козаків, які у лютому 1919 р. на річці Трубіж, поблизу села Коржі, на два дні зупинили наступ більшовицьких військ В. Антонова-Овсієнка на Київ. Бій відбувся 4–5 лютого 1919 року на території нинішнього Баришівського району, біля залізничного мосту через річку Трубіж. Про цю живу сторінку нашої історії ми не знали б, якби не допитливий розум світлої пам’яті Андрія Олександровича Свирида з села Іванків, відомого на Бориспільщині краєзнавця. Про бій своїх земляків він чув ще в дитинстві, на початку 1930–х років, від свого батька. Серед загиблих героїв був його близький родич. Радянська пропаганда називала всіх, хто боровся проти неї, бандитами. Тому навіть вдови й матері загиблих боялися розповідати своїм дітям та онукам правду про їхніх батьків. Ніхто не залишив письмових спогадів про той бій. Більшовики теж не задокументували подробиць: в архівах поки що не вдалося знайти документів про бій на Трубежі. Досвід підтверджує: хоч і значущі, але не задокументовані історичні факти з плином часу забуваються. Однак майже через 70 років, на схилі віку, Андрій Свирид зібрав спогади про бій на Трубежі у деяких його учасників.

Цього дня, 99 років тому, козацька сотня зі славного старинного села Вороньків, що зараз у Бориспільському районі, повторили подвиг Героїв Крут. Вони невеличким загоном утримували впродовж двох діб наступ загарбницького війська московських окупантів й цим дали змогу евакуації українського уряду з Києва до Житомира.
Тоді, на заклик місцевого отамана Івана Черпака, піднялося місцеве козацтво й вийшло на річку Трубіж де мали проїхати більшовицькі війська бронепоїздами на Київ. Біля мосту поблизу села Коржі через річку Трубіж вони розібрали залізничну колію, замінували міст та зайняли обороні позиції.

По прибутті московських загарбників безстрашна сотня Івана Черпака, до якої долучилися мешканці навколишніх сіл, зустріла ворогів Вітчизни. Але сили були нерівні. Та попри все героїзм й відвага українських козаків Бориспільської, Вороньківської, Баришівської та Березанської сотень Переяславського полку стримувала просування окупантів впродовж двох діб.
Після того, як ворожі потяги зупинилися перед мостом, українці з чотирьох кулеметів та гвинтівок почали обстрілювати більшовиків, які вибралися з вагонів, щоб полагодити колію. Оскаженілі більшовики відкрили по козаках шалений гарматний вогонь. Багатьох наших українських героїв було вбито або тяжко поранено. Але хоробрі козаки, не сподіваючись ні від кого жодної допомоги, незважаючи на холод, голод і рани, не відступили. Ніхто самовільно не залишив поля бою. Своєю самопожертвою вони зірвали плани ворогів на швидку перемогу. Понад 70 українських героїв загинули в цьому бою, але не відступили й пали смертю хоробрих за волю своєї Батьківщини.

Третьої ночі вцілілі й поранені козаки організовано відступили. Тих убитих побратимів, яких вони не змогли забрати, знавіснілі й розлючені більшовики поскидали у води Трубежа. На дні цієї річки ще й донині покояться кістки багатьох десятків наших героїв.

Маємо констатувати: козаки, очолені Іваном Черпаком, затримавши в лютому 1919 року на два дні ворожий наступ на Київ, можливо, самі не усвідомлюючи цього, повторили подвиг київських гімназистів й студентів, які наприкінці січня 1918 року на 8 годин зупинили наступ на столицю червоного ворога біля станції Крути. Щоправда, козаки заплатили за це вп’ятеро більшою кількістю життів. Козаки у битві на річці Трубежі, як і герої Крут, заслуговують на право бути посмертно вшанованими державою, їх теж належить визнати героями.
Вони пішли у безсмертя, залишивши для наступних поколінь надихаючий приклад жертовної любові до рідного краю. Вони, як насіння Нової України впали на берег біля річки Трубіж – і проросло воно, давши замість сотень – мільйони. Героїзм Майдану, героїзм волонтерів, добровольців, наших мужніх воїнів-захисників – це також плід жертовного подвигу козаків-побратимів на Трубежі.
Помолімося за них і за всіх, хто на полі бою став на оборону України. За здоров’я і перемогу – живих, за спокій та блаженне вічне життя – загиблих!

Посилання:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Бій_на_річці_Трубіж
http://www.umoloda.kiev.ua/number/1341/196/47305/
https://archive.is/20120717061246/una-unso.in.ua/…
http://maidan.org.ua/arch/arch2011/1296951554.html
http://perejaslav.org.ua/istoria/podvig-na-trubezhi.html
http://unknownwar.info/export_html/_387.html
https://uoun.wordpress.com/…/…/до-96-річниці-бою-на-трубежі/
http://visnik-press.com.ua/archives/51397

Велопарковка в селі Борщів

Велопарковка в селі Борщів

Борщівці, які їздять на роботу, витрачають не аби який час поки дійдуть до зупинки автобуса кожного ранку та кожен вечір, ще й іноді з важкими сумками. Та ще і в темряві, коли вулиці неосвітлені, для жінок це просто незручно, а навіть небезпечно.
Є маленька ідея, зробити біля траси велопарковку. Люди зранку можуть їхати на своєму велосипеді, ставити на парковку, замикати шнуром на замок. А ввечері з важкими сумками, після маршрутки сідати на той же велосипед та їхати додому. Вони доїдуть за 5 хвилин, це легше, безпечніше та більше часу зекономлять для себе та своєї сім’ї.

Так ця ідея може бути дорогою, а може стоїти 2 пляшки горілки.

Бачемо такі варіанти:

1) Дешевий варіант:
Конструкція з 4х арматур, що вмурована у землю. Та є питання, чи буде законною ця конструкція, якщо вона буде побудована на землі, що розміщена обабіч траси. Можливо реальніше зробити парковку для велосипедів біля дошки оголошень? Чи зробити це біля клубу, обов’язково з дозволу влади. Але клуб розміщений не зовсім біля траси… Якщо знайдеться майстер хто зможе це зробити, я вишлю йому на приватбанк карту 100 грн, та закличу людей хто захоче докинути 20-100 грн, і буде діло, бо сварка та арматура не дешева. Такий збір коштів називається краундфандінг, це європейська практика, коли волонтери збирають кошті та роблять те, що дуже важко реалізувати через бюрократію, а нажаль наші пострадянські країни страждають від бюрократії. Якщо є хвилювання з приводу крадіжки велосипеду, то є можливість придбати дешевий б/у на олх.

2) Дорожчий варіант:
Зварити конструкцію велопарковки з дахом, як показано на фотоприкладах.
Питання землі … Надія на власників землі, що поруч траси, можливо хтось би захотів заробити, та продавав велопаркомісце за 100 грн в місяць. Я за монетизацію у селі, бо ця схема працює і вона надійна. Хтось би біля хвіртки поставив велопаркінг, та дозволяв би паркуватися тільки тим, хто платить.

3) Є ще найкращий варіант:
Можливо хтось захоче більше заробляти, якщо відкриє маленький бізнес при дорозі, та повісить на воротах табличку «Велопрокат». 20 000 людей в день, хто їде дорогою буде бачити цей сервіс. Так ви скажете, що у всіх є велосипед. Але зараз велика тенденція зеленого туризму. Люди з Києва, Борисполя будуть приїжджати, брати велосипед напрокат та кататись по мальовничим краєвидам, лісами та луками. Авжеж вони будуть ще й каву заказувати та хот догі. Ще й сігвеї можна здавати.
Цей велопрокат й буде надавати сервіс для борщівців – вело паркінг власних велосипедів. За невелику оплату.
Ще й буде пару трудомісць для місцевих борщівців, якщо попит буде зростати.

Туристичний сайт Борщева в цьому випадку зробить новую web сторінку для сервіса та розрекламує її в google. Ще й внесем цей сервіс в онлайн каталоги, де вказані велопрокатні сервіси.

 

Розвиток села … коворкінг

Українські села знаходяться у дуже складному становище. Відсутність достатнього обсягу фінансових та людських ресурсів призводить до загального занепаду українських сіл. Наші всі села напівживі. І якщо ми не почнемо думати – а що і як ми можемо робити, щоб заробляти? – ми і надалі сидітимемо, як у тихому болоті.

Сьогодні такі маленькі населені пункти не мають можливостей та досвіду для створення якісних концепції, бачень та планів з розвитку території. Як результат і без того обмеженні ресурси використовуються несистемно, територія занепадає, молоді люди їдуть і не повертаються і як результат нема кому робити зміни.

Подивиться на приклади інших населених пунктів України, у яких знайшлися люди, що не побоялися змінити життя на краще  (посилання, або ряд посилань

Кожна сільська рада має план розвитку села. На загальносільських зібраннях, прозвітувавши перед виборцями, голова села, як правило, розповідає про план на наступний рік. Давайте і ми, борщівці, заплануємо на наступний рік створення на базі існуючою бібліотеки, що розміщується у борщівському клубі необхідно створити коворкінговий центр. Коворкінг (англ. Co-working — спільно працювати)  у широкому сенсі — це модель організації роботи людей, найчастіше фрилансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі.

Коворкінговий простір у бібліотеці – це місце, де до послуг відвідувачів обладнані конференц-зала, Інтернет-майданчик, кінозал, релакс-зона, місце для клубного спілкування, приміщення для групової та індивідуальної роботи, де вони матимуть змогу проводити конференції, семінари, тренінги, презентації, лекції, майстер-класи, зустрічі, організувати художні та фотовиставки.

Це можливість вийти на абсолютно новий рівень роботи борщівської бібліотеки, альтернативна форма проведення змістовного дозвілля борщівців, об’єднання груп людей різних вікових категорій та соціального статусу, налагодження внутрішніх і зовнішніх комунікацій.

Це можливість навчання та спілкування борщівців різних вікових груп. Це можливість залучання молоді до освоєння нових перспективних видів робіт. Це можливість онлайн навчання на такі спеціальності як, програміст, дизайнер та ін. Це можливість пошуку нової роботи в інтернеті. Це можливість розвитку бізнес-туризму у нашому селі( цьому, до речі, сприяє вигідне розташування Борщеву на стратегічно важливій трасі Київ-Харків)

Звісно, що для відкриття коворкінгу потрібні інвестиції, розмір яких залежить від площі приміщення, місця його розташування та стану. Але при сприятливих умовах вкладення окупляться через рік. Треба відмітити, що відкладати організацію бізнесу не варто, так як в недалекому майбутньому ця ідея стане актуальною і конкуренція зросте. Прогнозувати популярність коворкінг дозволяє зростаюча кількість фрілансерів.

Ми, українці, часто продовжуємо сповідувати старі радянські стереотипи, ніби хтось повинен прийти і створити нам зручні умови для життя. Так, якби хворий замість того, щоб лікуватися, вимагав створити навколо себе сприятливий для його організму клімат. Тому, люди, які зважилися самі змінювати власне життя, – «люди з оновленим мисленням» – на вагу золота.

Я поділяю думку тих, хто твердить: не тільки іноземні інвестиції, а підприємливий дух і активність самих українців здатні змінити нашу країну на краще!  Таким людям лише потрібно не заважати, а ще краще – допомагати. Давайте зробимо наш Борщів кращим ☺

 

 

Пост на фесбуці для комментарів ->

Дивись також:

Працевлаштування у селі. Як працювати дистанційно. Фріланс.

 

*Корисні посилання:

 

Борщів - Коворкінг

 

коворкінг

 

 

 

Приклади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сміттєзвалище між Коржами та Березанню. Екологічна катострофа у Баришівському районі.

Цю новину неможливо висвітлювати без емоцій, але спробуємо обійтися без ненормативної лексики. Подивіться як плюндрують природу навколо нашого села. Це стихійне сміттєзвалище отруює нашу воду, нашу землю, наш Трубіж та ґрунтові води з яких ми беремо питну воду. Це пряма загроза здоров’ю людей у нашому регіоні. Це екологічна катастрофа, яка потребує негайного вирішення.

Неможливо не згадати слова великого Кобзаря з вірша “Розрита могила”, доречі написаного у Березані.

Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?

Чи втратив цей вірш актуальність? Чи як плюндрували, так і продовжують плюндрувати…

Мешканка Березані опублікувала інформацію про стихійне сміттєзвалище між Коржами та Березанню.

“Раз у півроку на канікулах я приїзджаю з Німеччини додому в Березань, де ми з татом часто прогулюємося лісом в напрямку села Коржі.

Не так давно, кількість сміття, що траплялося на нашому шляху була зовсім невелика, так ніби сміття звозилося лише з Березані. На більш актуальному відео видно, що купи відходів досягли величезних розмірів. Сотнями тонн привозять сміття великі вантажівки з різних куточків України і вивалюють його прямо посеред поля. Коли ми підійшли запитати водія звідки він приїхав, він відповів, що здалеку. А на машині були почеплені червоні транзитні номери.

Вже скоро гори відходів досягнуть вулиці Чорновола (раніше Карла Маркса). І хтось же дав на таке дозвіл, і цей хтось отримує за це чималі кошти!?”

Джерело

 

 

Між селом Коржі та селом Борщів буде відкрито новий Завод з виробництва опор для електромереж ТОВ “Метало Гальва Україна”.

У листопаді між селом Коржі та селом Борщів буде відкрито новий Завод з виробництва опор для електромереж ТОВ “Метало-гальваніка Україна”, “Метало Гальва Україна”. Німецькі технології, завод високого рівня.
Плюси:
1) Будуть робочі місця для Борщівців та жителів Баришивського району;
2) Якість дороги до села Коржі буде покращено;
3) позитивним аспектом є і те, що іноземні інвестори, приходячи в наші села, будуть підвищувати рівень освіти громади, залучати бізнес-туристів.

Мінуси:
1) Найбільшим мінусом, звичайно є екологічні питання. Завод, розташовується коло річки Трубіж та біля лісу. Але, маємо надію, що високі технології не дозволять забруднювати екологію навколишніх сіл .
2) Завод розміщений ближче до села Борщів, ніж до Коржів, а відповідно потенційно більш небезпечний для нашого села, тому було б логічно припустити надходження інвестицій саме сюди (але найкращій варіант – це допомога і Коржам, і Борщеву). Інвестицій потребують комп’ютерний клас, спорт-майданчик, обладнання дитячого садочку та інші проблемни питання:
http://borshchiv.com/problemni-pytanya/

 

 

Архітектурні кам’яні витвори, які підкреслюють славне минуле козацтва на України

Якщо відвідати музей ‘ Національний Історико-етнографічний Заповідник Переяслав ‘ – ми побачимо архітектурні кам’яні витвори, які підкреслюють славне минуле козацтва на України, яке було у середні віки. Усі ці споруди зібрані на Київщині, Переяславщині, Полтавщині, Наддніпрянщині. Наші землі щедрі на історичне минуле, бо навіть великого Кобзаря змогли надихнути на написання найсильнішого, на мою думку, твору. …Це «Розрита могила» — медитативна елегія Шевченка, перший зразок його політичної поезії. Вірш був написаний у селі Березань Переяславського повіту Київської губернії в маєтку українського фольклориста та етнографа П. Лукашевича 9 жовтня 1843 р. (http://ua-kobzar.livejournal.com/3169.html)
На сьогодні, нажаль, Борщів немає історичної спадщини. Буремне ХХ століття знищило навіть пам’ять про славне козацьке минуле нашого села.
Тому, щире дякую фундаторам та жертводавцям за те, що в славному козацькому селі Борщів з’явиться Українська церква св. Миколая Чудотворця. Вона вже має гідний архітектурний вигляд. Але хотілося б додати незначні архітектурні елементи, які б підкреслювали славне козацьке минуле цього місця. Може силами ти ентузіастами самого села можливо це зробити.
Бо ж хіба не з’явиться усмішка та сльоза на обличчі борщівця, якщо армія молодят з усього Баришівського району будуть їхати на весільну фотосесію до нашої церкви. А туристи з Києва будуть купувати фото-листівку та туристичний магнітик з краєвидами Борщеву, на яких архітектурною перлиною буде наша церква.
Прикріплюю чудові світлини, як цю ідею відтворили у селі Водяники , що на Черкащині.

Фото Приклади з села Водяники та Переяслава: